«Л-Цет», таблетки: инструкция по применению, показания, действующее вещество, производитель, отзывы

• 7 Мая, 2020
• Аллергология
• KatrinGlamur

Аллергия — распространенная патология, которая нередко становится настоящим наказанием не только для детей, но и для взрослых. Запрет на прогулки во время цветения, острая непереносимость шерсти или тополиного пуха, навязчивые приступы чиханья после вдыхания пыли — все это лишь малая толика ограничений для людей, подверженных аллергии. Справиться с неприятными симптомами без специальных препаратов просто невозможно.

Только антигистаминное лекарство может быстро и эффективно устранить изнурительные приступы кашля, насморк, бессонницу и покраснения на коже, которые являются неизменными спутниками этого коварного заболевания. А одним из лучших среди них считается препарат «Л-Цет», обладающий широкой сферой применения, комплексным действием и сбалансированным составом.

Но для успешного лечения недостаточно просто выбрать хорошее лекарство, важно еще и научиться им пользоваться. А для этого нужно тщательно изучить инструкцию по применению таблеток «Л-Цет», уделив особое внимание противопоказаниям и особенностям использования препарата.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

.

Левоцетиризин – це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість до Н1-гістамінових рецепторів у левоцетиризину у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.

Фармакокінетика

.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність, не залежать від дози та часу і мають низьку варіабельність у різних пацієнтів. Фармакокінетичний профіль при введенні єдиного енантіомера такий самий, як і при застосуванні цетиризину. В процесі абсорбції або виведення не спостерігається хіральна інверсія.

Абсорбція.

Левоцетиризин після перорального застосування швидко та інтенсивно всмоктується.

Ступінь всмоктування препарату не залежить від дози препарату та не змінюється з прийомом їжі, але максимальна концентрація (Сmах) препарату зменшується та досягає свого максимального значення пізніше. Біодоступність становить 100 %.

У 50 % хворих дія левоцетиризину розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози, а у 95 % – через 0,5-1 годину. Максимальна концентрація (Сmах) у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози. Рівноважна концентрація у крові досягається після 2 днів прийому препарату. Сmах становить 270 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл – після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.

Розподіл.

Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча – у тканинах центральної нервової системи. Розподіл левоцетиризину обмежений, тому що об’єм розподілу становить 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові – 90 %.

Біотрансформація.

В організмі людини рівень метаболізму становить менш ніж 14 % від дози левоцетиризину, і тому відмінність в результаті генетичного поліморфізму або супутнього прийому ферментних інгібіторів, як очікується, буде незначною. Процес метаболізму включає ароматичну оксидацію, N- та О- деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування у першу чергу відбувається з участю цитохрому CYP ЗА4, тоді як у процесі ароматичної оксидації беруть участь численні та (або) невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливав на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, ЗА4 у концентраціях, що значно перевищували максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Виведення.

Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення левоцетиризину з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9±1,9 години. Період напіввиведення препарату коротший у маленьких дітей. Середній очевидний загальний кліренс у дорослих – 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози левоцетиризину.

Особливі популяції

Порушення функцій нирок

Очевидний кліренс левоцетиризину для організму корелює з кліренсом креатиніну. Тому у пацієнтів із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується підбирати інтервали між прийомами левоцетиризину з урахуванням кліренсу креатиніну. При анурії при кінцевій термінальній стадії захворювання нирок загальний кліренс організму пацієнтів порівняно з загальним кліренсом організму в осіб без таких порушень зменшується приблизно на 80 %. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становила < 10 %.

Побочные действия

Клинические исследования показали, что почти 95% пациентов после первого курса лечения не выявили у себя клинически значимых или ощутимых побочных действий препарата и согласились на продолжение лечения. Однако в ряде случаев Л-Цет при аллергии все-таки провоцирует нежелательные реакции:

Лимфатическая и кроветворная система	Тромбоцитопения.
Нервная система	Судороги, повышенная сонливость, обмороки, головная боль, тремор конечностей, сильная утомляемость, жжение и покалывания в теле, общая слабость, головокружение, астения, отсутствие вкуса или запаха.
Скелетно-мышечная система	Миалгия.
Гепатобилиарная система	Гепатит.
Кожа и подкожная ткань	Крапивница, мелка сыпь, ангионевротической отек, зуд.
Почки и мочевыделительная система	Задержка мочи, нарушения мочеиспускания.
Психика	Суицидальные мысли, расстройство сна (включая бессонницу), галлюцинации, депрессивные расстройства, повышенная агрессия, возбуждение.
Дыхательная система	Одышка.
Зрительные органы	Нарушение зрения (в основном размытость).
Иммунная система	Отек Квинке, анафилаксия.
Пищеварительная система	Сухость в ротовой полости, диарея, запор, боль в эпигастральной области, тошнота, рвота.

На фоне приема препарата иногда возникает резкое повышение аппетита, что в ряде случаев приводит к увеличению массы тела, а потому при продолжительном (от 2 месяцев) приеме лекарственного средства необходим постоянный контроль лечащего врача.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Дослідження з левоцетиризином щодо взаємодії (включаючи дослідження з індукторами CYP3A4) не проводилися. Дослідження з цетиризином (з’єднання рацемату) показали, що одночасне застосування з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом або псевдоефедрином не чинить клінічно значущих несприятливих взаємодій. При сумісному застосуванні з теофіліном (400 мг/добу) спостерігалося невелике зниження (на 16 %) загального кліренсу левоцетиризину (розподіл теофіліну не змінювався). При дослідженні багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру дещо змінювався (—11 %) до паралельного застосування цетиризину.

Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але знижує швидкість його абсорбції.

Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину і алкоголю або інших депресантів центральної нервової системи у вразливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження пильності та здатності до виконання роботи.

Особые указания

Если вам необходимо принимать «L-цет», инструкция по применению поможет вам познакомиться с некоторыми предостережениями относительно его использования. Например, во время лечения ни в коем случае не следует пить алкогольные напитки, которые создают дополнительную нагрузку на печень и почки.

Если у пациента наблюдается нарушение всасывания глюкозы, а также присутствует дефицит сахаразы, использовать представленное лекарство нельзя. Особо осторожным следует быть и при почечной недостаточности. В этом случае выведение препарата замедляется. Не стоит применять средство и тем больным, которые находятся на гемодиализе.

Пить таблетки желательно в одно и то же время. Лучше всего делать это перед сном, так как у некоторых пациентов все-таки может присутствовать сонливость. После приема лекарства лучше не садиться за руль автомобиля и не управлять никакими механизмами.

Препарат «L-цет» (инструкция по применению содержит все необходимые для больного сведения) является очень эффективным средством, однако вы обязаны соблюдать все рекомендации. Только в таком случае медикамент принесет пользу.

Особливості щодо застосування

З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (необхідна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку (можливе зниження клубочкової фільтрації). Слід з обережністю застосовувати препарат при одночасному прийомі з алкоголем (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Призначаючи препарат за наявності у пацієнтів певних факторів, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.

Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому препарату.

Оскільки антигістамінні препарати можуть пригнічувати відповідь на шкірні алергічні проби, то перед їх проведенням необхідним є період вимивання (від 3-х днів).

Можливим є виникнення свербежу при припиненні застосування левоцетиризину, навіть якщо ці симптоми не були присутні до початку лікування. Свербіж може зникнути самостійно. У деяких випадках свербіж може бути інтенсивним, що може стати причиною поновлення лікування. Після повторного застосування левоцетиризину свербіж, як правило, проходить.

Допоміжні речовини.

Препарат містить сахарозу, тому якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Препарат містить натрію метилпарагідроксибензоат та натрію пропілпарагідроксибензоат, які можуть спричиняти алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Левоцетиризин протипоказаний для застосування у період вагітності.

Годування груддю

Цетиризин проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Фертильність

Немає клінічних даних (включаючи дослідження на тваринах) щодо впливу левоцетиризину на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими потенційно небезпечними механізмами під час лікування препаратом.

Показания

Если доктор назначил вам «L-цет», инструкция должна быть прочитана пациентом все равно. Она говорит о таких показаниях к использованию:

• Хронический аллергический ринит, причиной которого является холод, пыль, шерсть животных.

• Отек Квинке.

• Аллергически ринит, повторяющийся каждый сезон.

• Сенная лихорадка.

• Аллергический конъюнктивит.

• Прием препаратов, которые способствуют высвобождению гистамина.

• Аллергические проявления на коже: сыпь, крапивница, экзема.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначати дорослим та дітям віком від 2 років внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Рекомендовані дози:

Категорія пацієнтів	Вік	Добова доза	Разова доза	Кількість прийомів
Діти	Від 2 років до 6 років	2,5 мг (5 мл)	1,25 мг (2,5 мл)	2 рази на добу
	Від 6 років до 12 років	5 мг (10 мл)	5 мг (10 мл)	1 раз на добу
Підлітки	Від 12 років до 18 років	5 мг (10 мл)	5 мг (10 мл)	1 раз на добу
Дорослі	Від 18 років	5 мг (10 мл)	5 мг (10 мл)	1 раз на добу

Хворим літнього віку із нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна.

Хворим із порушеною функцією нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням кліренсу креатиніну відповідно до таблиці.

Для застосування цієї таблиці дозування необхідно оцінити кліренс креатиніну (КЛкр) пацієнта у мл/хв. КЛкр (мл/хв) має бути оцінений за вмістом креатиніну у сироватці крові (мг/дл) за допомогою наступної формули:

КЛкр =	[140 – вік (роки)] x маса тіла (кг) (x 0,85 для жінок)
	72 x креатинін сироватки крові (мг/дл)

Корекція дози препарату хворим із порушеною функцією нирок:

Функція нирок	Кліренс креатиніну, мл/хв	Добова доза	Кількість прийомів
Нормальна функція нирок	≥ 80	5 мг (10 мл)	1 раз на добу
Порушення легкого ступеня	50-79	5 мг (10 мл)	1 раз на добу
Порушення помірного ступеня	30-49	5 мг (10 мл)	1 раз на 2 доби
Порушення тяжкого ступеня	< 30	5 мг (10 мл)	1 раз на 3 доби
Кінцева стадія захворювання нирок. Пацієнти, які перебувають на діалізі	< 10	Протипоказано

Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату необхідно скоригувати індивідуально з урахуванням ниркового кліренсу пацієнта та його маси тіла.

Специфічних даних щодо застосування дітям з порушенням функцій нирок немає.

Пацієнти з порушенням функцій печінки

Хворим із винятково печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Хворим із печінковою та нирковою недостатністю необхідно коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.

Тривалість застосування

Пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість прояву симптомів захворювання становить менш ніж 4 доби на тиждень або менш ніж 4 тижні на рік) слід лікувати відповідно до перебігу захворювання та анамнезу: лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість прояву симптомів захворювання становить більш ніж 4 доби на тиждень або більш ніж 4 тижні на рік) у період контакту з алергенами пацієнту можна запропонувати постійну терапію. Існує клінічний досвід застосування левоцетиризину протягом щонайменше 6-місячного періоду лікування. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

Діти.

Застосування дітям віком до 2 років не рекомендується через обмеженість даних у цій віковій категорії.

Препарат застосовувати дітям віком від 2 років.

Взаимодействие с другими лекарствами

«L-цет» — сироп (инструкция по применению может быть разъяснена пациенту врачом), который в некоторых случаях нельзя принимать совместно с другими препаратами. То же самое относится и к таблеткам. Например, если пить это антигистаминное средство вместе с «Теофиллином», то левоцитиризин выводится из организма хуже.

Нельзя совмещать представленное лекарство с алкогольными напитками, трициклическими антидепрессантами и другими седативными препаратами. В этом случае не исключено усиление эффекта последних. То есть человек может ощущать сонливость.

«Кетоконазол», а также макролиды при совместном использовании практически не влияют на работу сердца. Изменений или отклонений от нормы в кардиограмме нет.

Передозування

Симптоми:

симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та початкове збудження і підвищену дратівливість з наступною сонливістю у дітей.

Лікування.

Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У випадку появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після прийому препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

Что делать, если случилась передозировка?

Если вам необходим «L-цет» (сироп), инструкция лежит в коробке не просто так. Прилагается аннотация и к таблеткам. Вы обязаны придерживаться установленных норм приема. В противном случае может случиться передозировка.

Она обычно проявляется достаточно сильно. У больного болит голова, его тошнит, у него появляется сухость во рту. Если состояние человека тяжелое, то нужно немедленно вызывать скорую помощь.

В домашних условиях у пострадавшего следует вызвать рвоту, которая позволит уменьшить количество всасываемого вещества и избежать более серьезных системных нарушений.

Нелишними в этом случае будут и сорбенты. Например, дайте больному несколько таблеток активированного угля. Далее производится симптоматическая терапия. В тяжелых случаях передозировки пациента могут направить в стационар. Учтите, что очистка организма посредством гемодиализа в этом случае бесполезна. Специального антидота для устранения передозировки тоже не существует.

Побічні ефекти

З боку нервової системи:

сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

З боку психіки:

порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки.

З боку серця:

посилене серцебиття, тахікардія.

З боку органів зору:

порушення зору, нечіткість зору.

З боку органів слуху та рівноваги:

вертиго.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

гепатит.

З боку нирок та сечовидільної системи:

дизурія, затримка сечі.

З боку імунної системи:

гіперчутливість, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

задишка.

З боку травного тракту:

діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

З боку кістково-м’язової системи:

міальгія, артралгія.

Результати досліджень

: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

Порушення харчування та обміну речовин:

підвищений апетит.

Загальні порушення та стан у місці введення:

набряк.

Особенности

Внезапно появившийся зуд, слезоточивость, высыпания и кашель чаще всего указывают на развитие аллергии — реакции организма на воздействие какого-то раздражителя. При возникновении неприятных симптомов нужно начать прием противоаллергического лекарства. Такие препараты отлично справляются не только с лечением, но и с профилактикой аллергии. Лучшим из таких средств многие врачи считают таблетки L-Cet. Они часто назначаются не только взрослым, но и детям старше 6 лет.

«Л-Цет» относится к препаратам нового поколения и отличается от аналогичных лекарств отсутствием таких побочных эффектов, как заторможенность, ухудшение концентрации внимания и нарушение координации. Именно поэтому таблетки можно смело принимать при управлении транспортными средствами и выполнении интеллектуальной работы.

Можно ли давать препарат детям

Сегодня аллергия чрезвычайно распространена среди маленьких детей. Ее часто провоцируют синтетические медикаменты, сильнодействующие антибиотики, продукты питания, шерсть животных, пыльца и простая пыль. Для того чтобы избавиться от неприятных симптомов и избежать их повторного появления, нужно оградить ребенка от контакта с потенциальным аллергеном и дать ему антигистаминный препарат. Лекарство «Л-Цет» — один из самых эффективных вариантов лечения аллергии у детей. Препарат помогает быстро справиться с насморком, кашлем, чиханьем и кожными высыпаниями.

Таблетки можно принимать детям старше 6 лет. При этом ребенку для устранения неприятной симптоматики достаточно давать всего одну капсулу в сутки.

Форма выпуска и состав

Эльцет выпускается в виде таблеток, покрытых пленочной оболочкой: почти белого или белого цвета, продолговатой формы, двояковыпуклые, с округленными концами и разделительной риской, ядро – белого или почти белого цвета (по 7, 10, 14, 28 или 30 шт. в контурных ячейковых упаковках, в картонной пачке 1, 2 или 3 упаковки).

В 1 таблетке Эльцет содержатся:

• действующее вещество: левоцетиризина дигидрохлорид – 5 мг;
• вспомогательные компоненты: кальция гидрофосфата дигидрат, лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, натрия крахмала гликолят (натрия карбоксиметилкрахмал), магния стеарат;
• состав оболочки: гидроксипропилметилцеллюлоза (гипромеллоза), титана диоксид, макрогол 6000 (полиэтиленгликоль 6000).

Аналоги

Если по каким-то причинам таблетки «Л-Цет» вам не подошли, их всегда можно заменить препаратом с похожими свойствами. Благо сегодня в аптеках продается огромное количество антигистаминных средств на любой вкус и бюджет.

Похожим составом обладают препараты:

• «Алерон»;
• «Цетрилев»;
• «Алерголик»;
• «Алерзин»;
• «Зодак».

Не менее эффективны при поллинозе, идиопатической крапивнице и аллергическом рините:

• «Лоратадин»;
• «Алерсис»;
• «Гленцет»;
• «Фенистил»;
• «Алергомакс»;
• «Лоратек»;
• «Зиртек»;
• «Супрастин»;
• «Зетринал».

Все эти препараты отличаются по своему составу, механизму действия, цене и особенностям применения. Но объединяет их одно — все они обладают доказанной эффективностью и отлично справляются с симптомами аллергии.

Отзывы

По мнению врачей и пациентов, «Л-Цет» — один из самых эффективных препаратов, борющихся с аллергией и ее симптомами. В своих отзывах покупатели особенно подчеркивают быстрое действие лекарства, его результативность и универсальность. Таблетки практически моментально справляются с насморком, чиханьем, кашлем и слезоточивостью как у взрослых, так и у детей. Избавиться от неприятных симптомов удается всего за полчаса. Радует и удобная схема применения препарата. Ведь одного приема в день более чем достаточно для устранения признаков аллергии на целые сутки.

А еще «Л-Цет» можно без проблем купить в любой аптеке, при этом его стоимость вряд ли больно ударит по кошельку.

Нельзя не отметить и крайне редкое появление побочных эффектов. Лишь иногда пациенты жалуются на возникновение сонливости. А вот недостатком препарата многие считают его несовместимость с алкоголем и антидепрессантами.